* * *
Не винен вовк, що у людини
Навчився ближнiх загризать...
Така ж i пiсня. Вгору рине,
Аби, як нiж, себе встромлять
Пiд серце мiсяцевi. Мiсяць —
Не винен, що печаль i гнiв
У нiм. Що знову землю мiсять
Внизу в кровi. Пiд вiльний спiв.
Що душi людськi й душi вовчi
Селенi моляться... Вони,
Як завше, бiсяться од жовчi
Та од нiмої глушини...
Не винен вовк, що у людини...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112062802846
Свидетельство о публикации №112062802846
Рецензии