Розквітає Україна, з півночі на південь,
Побратались, схід і захід, об’єднав родини.
Заспівали веселіше, птахи, в мирнім небі,
І хліба заколосились, на полях, безмежних.
Україна піднялася, розправила плечі,
Стали неньку поважати, мужі іноземні.
Загули, гудки заводів, позвали в майбутнє,
Українці поспішили, дружно, на роботу.
Вірим, в тебе, Україно, вірим, в тебе ненька,
Вірим ми, що жити будем, в квітучій країні.
В коло миру, ті зібрала, народ український,
Віру ти, в людей вселила, в майбутнє, красиве.
Квітни, квітни, Україна, наша рідна ненька,
Подари ти, українцям, тепло свого серця.
Ми, тебе, як рідну матір, обнімем з любов’ю,
Будем жити й працювати, на благо народу
Розкв та Укра на
© Copyright: Анатолий Каминских, 2012
Свидетельство о публикации №112062706310
Свидетельство о публикации №112062706310
Рецензии
Світлана, я хотів би щоб цей вірш замінив слова у гімні України,
бо вже надоїло чути, "ще не вмерла, та ще не вмерла",
ми що вмирати будемо, не діждуться, ми будемо розцвітать і квітнуть,
і я в це вірю. АНАТОЛІЙ.
Анатолий Каминских 09.07.2012 11:14 Заявить о нарушении
бо вже надоїло чути, "ще не вмерла, та ще не вмерла",
ми що вмирати будемо, не діждуться, ми будемо розцвітать і квітнуть,
і я в це вірю. АНАТОЛІЙ.
Анатолий Каминских 09.07.2012 11:14 Заявить о нарушении