Колосся роду визріває довго.
Неквапно, виважено, де удвох
попідруч з віком темний смуток човга
шляхами битими серед тривог.
А вздовж доріг аж ген до небокраю,
де стеле доля ніжний оксамит,
у мудрості й любові підростає
моє майбутнє на підгрунті літ.
Майбуття
© Copyright: Инна Приходько, 2012
Свидетельство о публикации №112062607410
Свидетельство о публикации №112062607410
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.