Чомусь так сумно на душі
І не йдуть уже дощі…
Все стало мутним і не яскравим,
Бо сонце світить мені перестало
Не посміхнуся я ніколи,
Бо любові я не матиму ні долі.
Досить , мріяти й брехати
Про чесні ваші вади,
Про грішні ваші долі
І не рішенності слабкої волі….
Досить, сльози ховати в полі,
А посмішку на дворі….
Досить, вірити безупинно ,
А також часові невпинно,
Бо люди всі такі фальшиві
Немов би, статуетки такі милі.
Статуетки
© Copyright: Тамила Москаленко, 2012
Свидетельство о публикации №112062509566
Свидетельство о публикации №112062509566
Рецензии
Умница моя девочка,-не ожидала!!!
Ты маленький самородок!!!
Мария Данчук 01.07.2012 18:11 • Заявить о нарушении
Ты маленький самородок!!!
Мария Данчук 01.07.2012 18:11 • Заявить о нарушении
