Почуй мене
http://stihi.ru/2012/06/24/4500
(автор Светлана Тимашева)
Почуй мене, життя мого Кохання!
Мій вільний вітре, загубивсь ти де?
На долю я не скаржусь, лиш зітхання
При згадці виривається з грудей.
А світ тіснИй. Це тільки до пори
Не бачимось...Зустрінемось під небом -
Тоді зі мною ти поговори,
Мовчанням мене мучити не треба.
Ти поруч, тут...я знаю, що ти тут,
Я відчуваю. Та цього замало.
Мій голос, любий, можеш ти почуть
В поривах вітру - "Я тебе чекала"...
Був крок назустріч.Стало краще? Гірше?
Життя - ріка...пливе. Я щастя хочу.
І я втоплю свою журбу у віршах,
Бо мимо пролітають дні і ночі.
Я не хотіла - часу це вина,
Що підфарбоване моє волосся,
Що павутинками лягає сивина
І зачіску мою мелює Осінь.
Не разом ми. В твоїх обіймах інша,
І рОки,як пісок, заносять ріки.
Коханий мій, ти згадкою у вІршах,
В моїй душі залишишся навіки.
Свидетельство о публикации №112062408122