Брук пiднявсь над мiстом очамрiлим...

* * *

Брук піднявсь над містом очамрілим
І, не заглядаючи в шибки,—
Геть, за обрій. І мої злетіли
Й зникли в позасвітті кулаки.

             Я зоставсь — каліка на майдані.
             Я просив не хліба у людей...
             — Камінь, камінь, мій останній камінь
             Вийміть із розтоптаних грудей.


Рецензии