Брук пiднявсь над мiстом очамрiлим...
Брук піднявсь над містом очамрілим
І, не заглядаючи в шибки,—
Геть, за обрій. І мої злетіли
Й зникли в позасвітті кулаки.
Я зоставсь — каліка на майдані.
Я просив не хліба у людей...
— Камінь, камінь, мій останній камінь
Вийміть із розтоптаних грудей.
Свидетельство о публикации №112062305999