* * *
Натомився вiн. I закортiло
Стать босонiж в свiжу борозну.
Розмагнiтити болюче тiло,
Схоже на ухоркану грозу.
Що гроза! Скотилась за могилу —
I нема, хоч лайся навздогiн.
Хто ти їй — страшна нечиста сила?
Хто ти їй — безсмертний Божий син?
Тiльки п’яти бачиш пожовтiлi
Та рядном прикритий, наче вiз,
Обрiй,—
він схилився при могилi,
Слуха тирси шурхiт i колiс...
Натомився вiн. I закортiло...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112062305951
Свидетельство о публикации №112062305951
Рецензии