Долав я мурованi стiни...

* * *

Долав я мурованi стiни,
Та їх не поменшало, нi...
I раптом — стою на колiнах.
У висях а чи в глибинi?

Та як же це сталось, та як же:
Злетiв — а молюсь, як на днi,
I жду, коли небо покаже
За стiнами правду менi.

I жду, коли пекло роз’яснить
Згадку мурованих стiн...
Як гасне, як зразу все гасне,
Заледь устаю iз колiн!


Рецензии
Цікаво. Сподобалось мені. ))

Августина Остров   30.07.2012 22:22     Заявить о нарушении
Радий Вашому прочитанню.

Алексей Ковалевский Укр   30.07.2012 23:01   Заявить о нарушении