Село

                Село

Люблю село, яке мене зродило,
Долини, луки, верби і мости…
І ті стежини, що у ліс водили,
Курні шляхи любові й доброти…
Я пам»ятаю мамині городи,
Жилявих рук порепані сліди…
І сіру тінь квітучої природи,
Й снагу криниць живильної води..
Люблю село, тополі обважнілі,
Вони ще довго житимуть, мабуть.
І сосни всі старі і почорнілі
Хоролу тінь в дарунок віддають…
Уже і я за віком мудра стала,
Все більше нових зморщок на чолі.
Та це село дало мені немало,
За це спасибі людям і землі!


Рецензии
Село моє рідне,

Мій край дорогий,

Знайомі з дитинства стежини.

Де в росах кришталь,

Де пісок золотий,

Де в небі безмежні хмарини.
Село моє рідне,

Колиска моя,

Нас доля зв’язала з тобою.

Ти – берег життя,

Ти – ранкова зоря,

Ти – пташка, що мчить над водою.
(З мого вірша "Моє село" - повністю на моїй сторінці).
А Ваш вірш вразив мене правдивістю, ліричністю та любов"ю до свого села!!!
Щасти Вам у всьому!!!
З теплом та повагою, Юрій!!

Прокопенко Юрий   29.10.2013 17:51     Заявить о нарушении