Ти доля вiчна, материнська

Вже діти виросли великі,
У кожного своє життя.
В матусі болем очі вкриті,
Притишилась її хода.

Як тяжко матері буває...
Прискорене  серцебиття.
Вона його не відчуває,
В думках, - як у дітей буття?

Вона в молитві Бога просить,
Щоб милосердним був до них.
Щоб у безпеці був їх розум,
На перехресті трьох доріг.

Чим володіла, - научала,
Була їм прикладом завжди.
В дитинстві пісеньку співала,
І захищала від біди.

Коли приїдуть, - так радіє...
Про це всі знають на селі.
Коли далеко, - так страждає...
Курличуть в небі журавлі.

Ти доля вічна, материнська,
Спасибі, що на світі є.
Любов Божественна, вселенська,
Нехай в серцях завжди живе.


Рецензии