Уже не ті мої літа,
Щоб як хлопчисько - з моста в воду.
Але ж як сонячно світа
Мені твоя ранкова врода!
І очі лагідно несуть
У злотовир - озера світлі...
В тобі єдиній мудра суть
Життя мого на білім світі.
За що тоді любов така,
За що увага твоя мила?
Весна із кров'ю витіка,
Проте не склала дужі крила.
Це знать однак тобі не слід -
У тебе інший лет і висі...
У кригу - серце!
Й тане лід,
Коли ти просиш: "Озовися!"
21.06.2012
УЖЕ НЕ ТI МОI ЛIТА...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112062207402
Свидетельство о публикации №112062207402
Рецензии
Дуже гарно мудро і з сердечним болем написали... Щасти Вам, В'ячеславе!
Вера Кухарук 24.06.2012 17:27 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 24.06.2012 17:27 • Заявить о нарушении
