100

Нами100 100жарів барви100 горить...
Горить промени100, горить кам”ян100,
Засліплює про100рам зоряну мить...
Навкруг біло й чи100, і грає барви100
Висока, іскри100 глибока блакить...
В 100лиці все пу100, не людно, не гу100,
На100яне мі100 цвіте урочи100,
Неначе нами100, корали-нами1000.
Бреду у тумані, де все про100рово,
І чую той 100гін, той 100гін печальний,
Що  100ячи й сумно  це мі100 вдає...
Бере100ву гілку обчухрую чи100,
І бачу про100ри, і так мені гірко,
Що зір пломени100 до зір повертаю,
До милих і любих 100жарів-птахів...
100жари, 100жари, впадіть на 100лицю,
Врочи100, барви100, як добре нами100.
Впадіть на про100ри, впадіть промени100!
100ю і зорію, від чуда німію:
100лиця сміється, в 100крат серце б”ться,
Гучніє, росте і співа про100рово
й  100лико і гарно видзвонює в дзвони...
100рінки гортаю і впевнено знаю:
100милася дуже, та я не байдужа!
Бо знову 100жари спадають на пари,
І все, мов нами100, врочи100, ігри100...
Іскри100, і чи100, горить промени100.
100лице, 100рице, горджуся тобою,
100рінки гортаю і добре я знаю:
За морем, за річкою за голубою –
100 раз повторю: я кохаю, кохаю…
                ***