Не сирота
Не сирота я, ні! Не сирота!
У мене є прекрасна Україна.
Вона мені і мати, і сестра,
Хрещена в мене – мова солов»їна.
А ще у мене друзів є багато,
В тяжку хвилину чую їх плече.
І мить оця – як чудодійне свято.
І я щаслива! Що мені іще?
Не сирота я, ні, не сирота!
В мене природа – диво-журавлина.
Й завжди шепочуть в посмішці вуста:
«Твоя я донька, мати Україно!»
У мене мрія – ніжна і крилата,
І це не просто диво-міражі.
Зробить добра великого багато
Й зерно щедрот зростити у душі.
Твоїм пісням немає меж і краю,
В твоїм вінку – пшеничні колоски.
Іще не всю історію я знаю,
Але гортаю диво-сторінки…
І твій я подих чую, Україно,
Верби й калини ніжу я красу…
Та збережу для внуків неодмінно
І крізь життя у серці пронесу.
Свидетельство о публикации №112062207098