Чому мовчу?
На цім оспіванім хресті сама себе несу
Чому не йдеш? Чому не звеш?
Чому немає більше меж?
Чому все розумію та не мщу?
Не топчу зрошену в росі сльозу?
Чому лелека відлітає у далеку даль?
Чому на серці вітер і печаль?
То все тому ,що ти не ждеш,
Що ти мене ніяк не звеш,
То , пелена, закутана в вуаль,
Кому потрібен більше смуток .жаль.
Відкрити двері .Жити. Дальше йти
Підпалюючі згорені чужі мости,
Забути все і жити так,як лічить час
Забути всіх, і подолати все зараз,
Осліпнути, оглохнути, забути біль
В своїх серцях розсипавши на сахар сіль.
Свидетельство о публикации №112062200702