Дві дороги
Дві дороги – як віжки тримаю,
Що ведуть в протилежні світи…
Скільки голову я не ламаю,
І не знаю: якою піти…
Чи по тій, що в маю зацвітає
І лоскоче і душу, й вуста,
Що веселкою в небі вітає, -
Це дорога легка і проста.
Ну а може, по тій, що грозою
Розтина навпіл душу мені?..
Де мій смуток впереміш з сльозою
Вечори зустрічає сумні?..
Вкотре в серця свого я питаю,
Та у відповідь тиша німа…
Біль свою, наче книгу, гортаю, -
Що ж на світі мене ще трима?..
А гроза завиває і плаче,
Два ворожі зійшлися світи…
Ой важка та життєва задача -
То якою ж дорогою йти?..
Две дороги
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112062109562
Свидетельство о публикации №112062109562
Рецензии