Розлука
Втопи мене у вицвівшій безодні,
Де хмар глибінь і неба широта.
Кохай мене – і завтра, і сьогодні,
Цілуй мої і очі, і вуста!..
А зірка з неба – подумки загадуй,
Коли і як і де, й кому цвісти…
Забудь усе, і тільки мене згадуй,
Не від люби моєї чистоти.
Убий в собі ненависть і гризоти,
Всі негативи викинь назавжди!
Люби мене, кохай мене аж доти
Не стане в морі риби і води…
Спали мости,які ми будували,
Два береги – це тільки лиш брати…
Все, що було, навмисне забували, -
Мабуть, кохання нам не зберегти…
Кажи усе, що ти собі захочеш,
Душа моя холодна і німа…
І хай кохання ти собі наврочиш,
Хай тебе вітер в полі обніма!..
І хай купати осінь мене буде, -
Моя душа ще й досі молода.
Піду за вітром, стежкою в нікуди,
Можливо, хтось мене ще вигляда…
Разлука
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112062109535
Свидетельство о публикации №112062109535
Рецензии