Крик душі
Кричить душа про осені і весни,
Про тихий спів шаленої пори…
Нехай все добре в пам»яті воскресне,-
Ти лиш з душею тихо говори…
Кричить душа про мрії і печалі
І про зітхання в тихі вечори…
О, тільки б серце.., тільки б не мовчало,
Ти з ним душею тихо говори…
Кричить душа про все таке далеке,
Що відійшло і дивиться згори.
В туман «курли» вже кидають лелеки, -
Ти ж не мовчи, з душею говори.
Кричать дороги дальні і широкі,
А що ж душа осінньої пори?..
Он бач, цвітуть жоржини кароокі,
Ти крізь сивини з ними говори…
Кричить душа і дивиться у вічі,
А за вікном – пожовклі явори.
Із неба зорі дивляться, як свічі, -
Про все душею з ними говори…
Кричит душа...
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112062109525
Свидетельство о публикации №112062109525
Рецензии