Душа

       У пуп»янку душа

Мої роки – мов кетяги калини,
Які мороз ніскільки не жалів…
В пучку тугому радощі й тривоги,
Й моя печаль, і клекіт журавлів.

Алея долі тиха і далека,
І що там дощ, морози чи сніги?
Вертають знову в березні лелеки,
Й жалі вертають людям, мов борги…

Вдихаю я життя на повні груди,
А воно грає, наче те вино…
І хай як є, хай так воно і буде,
Бо доля нам написана давно.

А річка в річку сум пересипає,
І стогне сокір, нібито васаг.
У подол літо жита насипає,
І сонце липня грає в небесах.

Вже час прийшов вечірньої молитви,
В чеканні погляд, серце і вуста…
І вишита душі моєї лиштва
Як звіробій на сонці розцвіта.

На мудрий вік вже стрілка повернула,
А доля щастя й досі вигляда…
Іще один листок перегорнула, -
Хоча… в душі ще й досі молода…

На стежку серпня твердо й гордовито
Перун з громами знову виїжджа…
Й хоч сивиною скроні мої вкриті, -
Зате ще й досі в пуп»янку душа…

                ***