Ой падали зорі, як яблука в осінь,
Ой падали зорі в долоні мені…
А я, наче Мавка, дивилася в просинь,
І плакали зорі печально-сумні…
Чиє ж то кохання? Чи, може, розлука?
А скрипка так плаче в осіннім саду.
І гілка черешні у шибку вже стука,
А я хоч і чую, та в сад не іду.
Ой, що ж моє серце – болить і клекоче, -
На дві половини розпалось воно…
І ніч запечалилась – вірить не хоче,
Що зникло шалене кохання давно.
Мій погляд – у небо, у марева просинь,
А серце горить, як в шаленим вогні.
Ой падали зорі, як яблука в осінь,
Й долоні вогнем обпікали мені…
Ой падлали звезды
© Copyright: Татьяна Лисненко, 2012
Свидетельство о публикации №112062109447
Свидетельство о публикации №112062109447
Рецензии