Переплетенные тропинки. Мелодия сердца

Переплетені стежки. Мелодія серця
(Ліричний реп)

Я ночами не сплю,
А як на хвильку задрімаю –
Побачу все один – той самий
Сон про те, як люблю,
Сон про тебе, про кохання
Про наші мрії, бажання
Я не зможу забути,
До тебе серце завжди верне,
Я не можу заснути…

Ти лиш на небо поглянь –
Там сяє зірка наша ясна,
Вона така ж, як твоє серце,
Така ж ніжна і прекрасна.
Ти лиш поглянь на небеса –
Це наше місце проживання,
Де ми з тобою – ти і я
Завжди в полоні бажання,
Завжди в полоні наших мрій і сподівання…

Заплющ лиш очі на мить
І зроби крок мені назустріч –
В обійми я тебе прийму,
В коханні нашім віч-на-віч
Нема ні заздрості, ні гніву
Я ці слова тобі пишу,
Адже втомилася від співу,
Втомилась зовсім говорити
Але й мовчанням можна завжди кохати, любити…

Я ні янгол, ні демон
Я ні свята, ні грішна
В моїх очах усмішка сумна,
А в твоїх утішна,
І ти спокійний, а я дика
Ти терпеливий, я – ні.
Але навік переплелися
Наші життєві стежки,
Такі й однакові і різні стежки…