Мов тин, ми зв язанi...

Алексей Ковалевский Укр
* * *

Мов тин, ми зв’язані. Кілок
Вербовий ще укорениться
І згодом викине листок —
І дневі звузяться зіниці.

Зірниця чорна шугоне
З-за краю. Вийде з пекла вихор —
Кого розшукує? Мене?
Усіх?..
                І буде з лиха втіха!

І вже трясе нас, добива,
Бо мертве —
                має бути мертвим!
І лиш гадюче ожива
У вихорі.
                Кричить роздертим

Ротищем!..
                Розплітає тин,
Лама, стяга собі за обрій...
Не встать з колін?!
Невже ми тлін —
Не годимось на діло добре?!

Усі не встояли — упали?..
Але ж згадай — людьми були.
Нас тут із решета купали
Під зиму —
                і на піч несли.

І стужа так не паленіла,
І пісня мамина пливла —
Про козаченьків, про могили,
Про невмирущії діла...


© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112062103139
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Алексей Ковалевский Укр
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Алексей Ковалевский Укр