День мiй, день...
День мій, день — поволеньки за обрій,
День мій, день — не втримати —
зника.
Люди осяйні мої і добрі,
Вам галактика не замілка?
Й пропадаєм — чи не надто швидко
В іншій?!
Як город не городи,
День наш, день прощається — не видко
Вже його... Чи вернеться сюди?
Свидетельство о публикации №112062004957