Я знаю як воно приходить,
Як проникає в пустоту,
Не знаю як знаходить коди,
Відкрити душу саме ту.
Спочатку погляд, потім дотик,
Приємні , пристрастні слова,
Ти вже не в силі бути проти,
І обертом йде голова.
А потім слів не вистачає,
З одежі рвемось,як з тюрми.
Щось зняти навіть не встигаєм,
Щоб з "я" і "ти" створити "ми".
***
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2012
Свидетельство о публикации №112062004172
Свидетельство о публикации №112062004172
Рецензии