Мої діди в УПА не воювали,
Мій батько української не знав.
Але я завжди, щоб там не казали,
Козацький прапор високо тримав!
В моїм селі квітує буйно суржик,
А в місті мова Пушкіна живе.
Та я плекаю, мов чарівну ружу,
Вкраїнське слово, чисте й осяйне.
Ніколи не вдягав я вишиванки,
Мене не бачив злотоверхий Львів.
Але щодня, щовечора, щоранку
Живе в моєму серці рідний спів.
Кругом бур’ян й духовнії руїни,
Але без нарікань і каяття
Люблю я свою неньку-Україну
Усім єством, сильніше за життя!
Моi дiди в УПА не воювали
© Copyright: Игорь Калиниченко, 2012
Свидетельство о публикации №112062001239
Свидетельство о публикации №112062001239
Рецензии
Гарний, добрий вірш - справжнього патріота України, доброї козацької крові! Спасибі вам за нього - і милості прошу до обраних!
Светлана Чмут 18.11.2012 03:29 • Заявить о нарушении
Светлана Чмут 18.11.2012 03:29 • Заявить о нарушении
Присоединяюсь к мнению дочери. Спасибо за красивые стихи.
С уважением, Евгения Чмут.
Евгения Чмут 19.11.2012 00:44 Заявить о нарушении
С уважением, Евгения Чмут.
Евгения Чмут 19.11.2012 00:44 Заявить о нарушении