Передчуття
Немовби крила стали за спиною:
Вночі, у снах я десь собі літаю.
Й прокинувшись, не маю я спокою.
Весь час радію я дивам природи:
Дощу та снігу, навіть, пташкам Божим.
Хоч хмарами весь час закрите сонце,
Дарю усмішки людям перехожім.
Що сталося зі мною, я не знаю...
Неначе хмільний напій замість крові.
А, може, то – закінчення зими –
Передчуття весни, передчуття любові.
Свидетельство о публикации №112061908770