Філіжанка кави на моєму стОлі,
Піна на поверхні склалаcь в слово «НІ» –
Ми чекали разом вічної любові,
Та вона померла, навіть без борні.
Без борні, без крику, як підранок-птаха,
Розчинившись хмаркою, зникла у ночі.
Як метелик кволий, впала бідолаха,
Як зникає полум`я білої свічи.
Сумно й безпорадно я живу на світі,
Де ти є, кохана, думи з ким твої?
Посмішка ласкава на обличчі квітне?
Що, кому шепочеш у своєму сні?
Зовсім охолола, та покрилась кригою
Філіжанка кави на моїм столІ…
А кохання наше – то розкрита книга –
Може почитаєш трохи ще мені!?
ПРО кохання
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112061908610
Свидетельство о публикации №112061908610
Рецензии