Тихо в Крюківщині. Опустився вечір.
Хрюкає в загоні поросятко Черчилль.
Та ще песик Мікі гавкає на дворі,
Та колючий вітер бігає по полю.
Щось там квокчуть кури. День пройшов в роботі.
На дітей нагримала – був «розбір польотів».
Ледь тремтять натруджені, працьовиті руки:
«Ой, дають же ж перцю діти та онуки!»
Сіла у коточку, намотала голки –
Чортова роботка – все життя без толку!
Притомилась швидко та лягаєш спати.
«Хоч би не забути та замкнути хату!
Сон не йде – де ж діти всі тривожні думи,
Як же не дивитись на життя із сумом?!»
Ніч пройде. Та в гості завітає ранок –
Схід осяє дивний, радісний світанок.
Впевнен я, нарешті, зайде в хату сонце –
Посміхнись, Оксано, у своє віконце!
Хай в житті трапляються радісні події!
Хай з тобою будуть ВІРА та НАДІЯ!
Все погане пройде та настане спокій!
Міцного здоров’я, довгих тобі років!
До дня народження Оксани
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112061908594
Свидетельство о публикации №112061908594
Рецензии