Твої очі – блакитні іриси
З сумом дивляться в темне вікно.
Думи гірки, і де ви взялися,
Що твоє спотворили чоло?
Чи коханий твій десь забарився?
Чи образила подруга вкрай?
Зкоса хтось на тебе подивився?
Досить, досить! На то не зважай!
Не журись – пройде ніч. На світанку
Промінь сонця почне новий день
І пташки безтурботні на ганку,
Для тебе заспівають пісень.
Буде справжнє і щире кохання,
Буде все – як у добрім кіно…
Так чому ж твої очі блакитні
З сумом дивляться в темне вікно?…
***
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112061908548
Свидетельство о публикации №112061908548
Рецензии