Райдуга-веселка простягнула крила
Над моїм подвір’ям та над всім селом
І душа струною дзвінко забриніла,
Й піднеслася в небо, споєна вином.
А город осінній вабить урожаєм,
Золотавий соняшник дивиться в вікно,
Грони винограду – ген на сонці сяють
І на серці добре, й затишно, тепло.
Ось рожеві мальви сяють дивовижно,
Всі в краплинках дощику, мовби ліхтарі.
І співає пісню дівчинка так ніжно,
Ніби пташка райська на грішній землі.
Райдуга
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112061908504
Свидетельство о публикации №112061908504
Рецензии