На виднотi
I космосу пасма гiнкi.
I попаски, попаски муки —
Допоки не стануть легкi,
Докiль не розтануть до краплi,
А рештки великих снiгiв
Не будуть по кiсточку чаплi
Й менi — де б я досi не брiв,
З яких би болiт не виходив
На ту видноту, на луги,
Де мама, щаслива на подив,
Стоїть у косинцi юги...
Свидетельство о публикации №112061907433