На виднотi

Розвиднилось... Мати i луки.
I космосу пасма гiнкi.
I попаски, попаски муки —
Допоки не стануть легкi,
             Докiль не розтануть до краплi,
             А рештки великих снiгiв
             Не будуть по кiсточку чаплi
             Й менi — де б я досi не брiв,
З яких би болiт не виходив
На ту видноту, на луги,
Де мама, щаслива на подив,
Стоїть у косинцi юги...


Рецензии