Я в полях, де немає нiкого,
Де нi рiк вогняних, нi дощiв,
Де росте i свiтає — вiд Бога,
А вiд себе я врештi спочив.
Свiтлом став, сонцелюбним стебельцем,
Все пiдступне забув i страшне...
Тож не зваблюйте спiвом i серцем,
Не збивайте з дороги мене!
Я не знаю вас. Крiм яснооких,
Що волошками стали, зелом,
I намрiяли небо широке,
Й теж хитаються в нiм — за селом...
Я не знаю вас
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061907280
Свидетельство о публикации №112061907280
Рецензии