Мені наснилися птахи,
Моєї долі райдужні думки.
Вони на крилах наче у спокуту,
Принесли радість днів моїх забуту.
До них зійду та хлібом нагодую,
Їм розповім про що давно так мрію.
Можливо зрозуміють, не залишать,
Несамовиту тугу мою знищать.
Мої птахи, мої путівники,
Даруйте мені крила рятівні.
Без вас я не живу і не літаю,
Не знаю насолоди небокраю.
Кружляють, гомонять, щебечуть,
З калюжі дощову водицю хлебчуть.
У вирії я з вами полечу,
Свою самотність в небі залишу.
Мойи птахи, мойи путiвники
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112061905306
Свидетельство о публикации №112061905306
Рецензии