Глибина мого серця і розуму
Десь знаходиться там, всередині.
А душею стежини не ходжені...
Мабуть, все ж я пройдусь ними нині!
Що зростила і чо'му навчилася,
Що залишиться там, за спиною?
Я ж Водою Живою умилася
І Дух Божий навіки зі мною!
Поводир мій!.. Буває і горечко,
Та я знаю, де сила береться -
Воно там, у грудях, моє Сонечко,
І промінчиком-сяйвом так ллється!
А ті сльози, що горе спровадило,
Висихають і сліду не лишать,
Хоч дощило і довго так хмарило...
Після грому в душі моїй тиша!
Тиша та, де Той голос небесний
Чути явно!.. Так хочеться чути!
Навіть розум, кажу про це чесно,
Свою гордість готовий позбути.
...Глибина мого серця і розуму
Десь знаходиться там, всередині,
І душею стежини вже ходжені,
Та на них знов знаходжуся нині!
19.06.2012
Відгук на:http://www.stihi.ru/2012/06/09/367.
На глибинних стежинах
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2012
Свидетельство о публикации №112061904361
Свидетельство о публикации №112061904361
Рецензии