Про мух та повидло

Злетілись мухи на лайно:
І плигають, і скачуть –
Тяжке життя у них було,
Така шалена вдача.

«Ось ти скажи мені, кума», –
Одна спитала другу. –
«Що так і будемо в лайні?
Літатимо по кругу?

А я ж люблю парфум Шанель!
Люблю, як пахнуть рози!
І слухать музику люблю –
Аж навертають сльози!

Люблю я твори  Де Бюсі,
Бетховена та Глюка.
Чому ж весь час мака в лайно
Мене життя – подлюка?»

«Кума, пробач, не заважай!» –
Їй відповіла друга, –
«Не хочеш їсти, так злітай,
Та не приходь до клубу».
****************************
Ти все життя провів в лайні
І іншого не бачив?
Не треба скаржитись мені
На долю і на вдачу!

Даремно йдуть всі ваші дні,
Таке життя набридло?
Не треба ж порсатись в лайні,
Як любите повидло!

картинка из Сети


Рецензии