Сонце сховалось за обрій
Стелиться низько туман,
Думи летять знов у вирій
Високо в небі їх храм.
Серце болить так від болю,
Як же ми будемо жить...
Хто подарує нам долю...
Скільки ми будем тужить?
Але чому все так складно
По-українськи не можем говорить,
Що собі дума та "рада"....
Все шкереберть у безодню летить.
Де справедливість шукати
Тягне нас "влада" у яр.
Хоче свій край загубити
Сумно,що ми всі тягар.
Думи
© Copyright: Лидия Филимонова, 2012
Свидетельство о публикации №112061800134
Свидетельство о публикации №112061800134
Рецензии
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.