Плутократ я в кра н

КВМ
Україно  -  краю    милий,
Чим    ти    завинила,
Що    в    краю    твоїм    багатим    –
 Доля    нам    не    мила.
Людям    жити    стало    тяжко,
А    нива    багата,
То    шахраї    так    керують    –
 Дурять    мого    брата.
Хто    ту    ниву    обробляє,
Держить    свого    плуга,
А    додому    прийде-тяжко    –   
В    хаті    лише    туга.
На    заводі    робітник,
Кує    ,точить,    варить,
На    базарі    спекулянт    –   
З    нього    шкуру    править.
Біля    печі    ненька    мила,
Не  зна,    що    готовить,
Щоб    купити    кіло    м`яса    –   
Сама    гола    ходить.
Гола    ходить,    голі    діти,
Мерзнуть,    як    котята,
В    телевізор    ті    шахраї,
Обіцяють    свята.
Обіцяти    так    навчились,
Брешуть    і    понині,
Щоб    народ    гнув    шию    справно
У    багні    мов    свині.
Керівник   –   той    справно    гне,
Касу    до    кишені,
А    народу    з    під    тишка,
Крутить    біля    скроні.
Нас    за    дурників    вважають,
Обіцянки    плещуть,
Сім    десятків    правували,
Тай    по    нині    брешуть.
Тяжко    й    гірко    вже    дивитись,
У    трибун    ті    танці,
Що    народ    весь    вік    мордують,   
Народні    обранці.
В    телевізор    рай    малюють,
Базікайте    -        воля,
А    в    крамницю    якщо    зайдеш,
На    прилавку    дуля.
Як    ту    сесію    дивитись,
То    у    залі    густо,
А    машину    якщо    маєш    -   
То    у    баку    пусто.
Самостійність    здобули    ,
Про    Бога    згадали,
Між    братами        посварили   
На    бійку    послали.
Демократією    всюди,   
Нам    у    носа    тичуть,
А    газети    такі    стали    -            
Що    не    кожний    купить.
Та    й    в    газетах    теж    нудьга,
 А    бо    ж    так    закрутять,
Все    про    секс    та    про    царя    –   
Воду  лише мутять.
Комуністами    були,
Тепер    демократи,
Народ    нині    вбогим    став    –   
А    ВОНИ    багаті,
Гей    народе    схаменись,
Хватить    нині    спати,
До  небіжчиків    добрались    –   
Різку    треба    брати.
Нам   запроданців    прогнати,
Що  нами   торгують,
Плещуть  –  лещуть    язиком    –
Нами    ворогують.
Як    на    те    була    би    воля,
Дати   їм    по    пиці,
Й    демократів    самозванців  –
Скупати    в    багнюці.