поміж нами більшість слів помирає.
і що мені до тих розмов про них..
я піду - мене ніхто і не згадає,
а ти лиш мій останній подих.
і ти моє останнє |хочу|,
|привіт|,|бувай| і |хай щастить|.
і що ж я маю крім моєї ночі?
та і вона...якщо мені лиш пощастить.
навколо лиш розмови про погоду,
футбол, прибульців, мило...
навколо всі шукають життєві пригоди,
а ти лиш дай мені спокою,милий.
не говори зі мною про майбутнє,
це все обірветься,якщо повіриш,
чи ти мене кохаєш?...мабуть ні.
я твій стан спокою,який ти згодом знищиш.
краще за тебе,звісно,нікого немає.
та що тепер казати,коли час плине..
між нами більшість слів вмирає.
чи може досить мовчати,мій милий?..
k
© Copyright: Катерина Кей, 2012
Свидетельство о публикации №112061704792
Свидетельство о публикации №112061704792
Рецензии