* * *
Безсмертя i славу посмертну
Не плутай. Учений пропав
Так само, як варвар, що вперто
Пласкою цю землю вважав.
I мав-таки рацiю, видно,
Бо погляди й нашi пласкi,
Бо все вигляда жалюгiдно
При брамах, що надто вузькi,
Де товпляться слава й забутiсть,
Зацькованiсть, велич, пиха
I де невмираючу сутнiсть
До урвища грiх пiдпиха...
Безсмертя i славу посмертну...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061703061
Свидетельство о публикации №112061703061
Рецензии