* * *
Я не хочу, свiте-терористе,
Бути в терористах, я — не ти.
Я люблю, коли палає листя,
А не душ незгідливих ґноти.
А незгод буває, як негоди:
Термосить гроза, змиває дощ
Всю твою пирiйну несвободу,
Вплутує у нехворощ i хвощ.
Тож сиди там, думай про веранду,
Що її збудує хтось, якийсь
I розкаже, як вiн святiсть-ваду
На вiдполiрований брав кий.
Що мені до тебе і до нього?
Оббрешіть чи мула, чи муллу,
А у мене, може, тiльки й Бога —
Видихнути листячку хвалу.
Я не хочу, свiте-терористе...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112061507373
Свидетельство о публикации №112061507373
Рецензии