Горобцi, немов насiння жменька...

* * *

Горобцi, немов насiння жменька,
Сипонули — й пiсня зацвiла.
I пiдбилось сонце височенько,
I снiжок парує спроквола.

Цвiрiнчiть! Живiть, мої сiренькi,
Не зважайте нi на холоди
Нашi... Нi на теплi побрехеньки,
З iрiю привiянi сюди.


Рецензии