Козлобородий i в пенсне...

* * *

Козлобородий i в пенсне
Мої книжки пускав
За димом... Онде знов пасе,
Знов ходить мiж заграв.

Як розпашiлися вони!
А з лiтер-корiнцiв
До вишини, до ясини
Струмують стебла слiв.

Слова — та й тiнi слiв — усе
Спалив би вiн за мить.
Козлобородий i в пенсне
Пасе мене. Не спить...

О чом же, чом нерiдний я
На рiднiй, а не вiн,
Ця нишпорка, ця манiя,
Приблудний скурвий син!..


Рецензии