Вспомни... Из Веточки Вишни

          Поэтический  перевод  с  украинского:http://stihi.ru/2012/06/15/1837

Меня  ты  вспомни,  лишь  весенний  гром
ударит  весело  и  яростно  в  литавры,
когда  весь  мир  своим  мы  наречём,
помолимся,  чтоб  горе  и  неправды,
бездушность  не  ступили  на  порог,
хотя  ты  далеко  и  мы  расстались!..

И  смотрит  опечалено  наш  Бог,
и  сторожит  на  крыше  счастье  аист,
а  капли  тихо  капают  в  траву
последние...  и  небо  будто  выше...

Люблю  и  верую.  А  значит  -  я  живу.
Меня  ты  вспомни  в  нынешнем  и  бывшем.


         ЗГАДАЙ  МЕНЕ...
        Веточка  Вишни.


Згадай  мене,  коли  весняний  грім
ударить  весело  і  дзвінко  у  цимбали,
коли  весь  світ  ти  назовеш  своїм,
й  помолишся  щоб  горе  не  спіткало,
ні  зрада,  ні  бездушність  нас  обох,
хоча  ми  так  далеко,  так  далеко!...

І  дивиться  засмучено  наш  бог,
і  на  сторожі  днів  стоїть  лелека,
і  краплі  тихо-тихо  у  траву
останні...  й  небо,  ніби  стало  вище...

Люблю  і  вірую.  А  значить  -  я  живу.
Згадай  мене,  теперішнє  й  колишнє.