я померла давно
лиш ніколи Тебе не зустріла
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260861
а чи жити чи ні
вже давно все одно
як той птах у якого поламані крила
проклинаю прикутість до Тебе як він до землі
і кричи не кричи Ти померла давно
від туги що мене не зустріла
а чи жити
© Copyright: Александр Ковалевский, 2012
Свидетельство о публикации №112061503320
Свидетельство о публикации №112061503320
Рецензии
Життя... таке воно життя...
Зустрічаєш, живеш, думаєш...
Думаєш, що щось не так... Але все що є - прожите - скарб твого, лише твого життя...
Сара Мильгрем 30.06.2017 12:39 • Заявить о нарушении
Зустрічаєш, живеш, думаєш...
Думаєш, що щось не так... Але все що є - прожите - скарб твого, лише твого життя...
Сара Мильгрем 30.06.2017 12:39 • Заявить о нарушении
"Але все що є - прожите - скарб твого, лише твого життя..." Ваша правда! Бо вмираємо, як і народжуємось - поодинці.
І, може не зовсім доречно знову пригадується Поженян: http://allpoet.ru/author/1863/77668/index.php
А вмирати не страшно, якщо виконав намічене...
Александр Ковалевский 30.06.2017 21:47 Заявить о нарушении
І, може не зовсім доречно знову пригадується Поженян: http://allpoet.ru/author/1863/77668/index.php
А вмирати не страшно, якщо виконав намічене...
Александр Ковалевский 30.06.2017 21:47 Заявить о нарушении
На это произведение написано 20 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.