***
у безтурботне минуле
колись жили, раділи, бігли
і успішно заснули
коритися цьому, чи сумувати
шукаючи ніжної пісні
ніхто не знає чого варте
щастя, яке згодом висохне
знесилена від гучного мовчання
дратована річками словесності
пірнаєш у хаос та самопізнання
власне, духовної безтілесності
час казати: "гей, лелеко,
куди хотіла б повернутися?"
зітхаєш, проводжаючи спеку,
"якби....та це так далеко..
краще тобою загорнуся.."
Свидетельство о публикации №112061409429