Люблю. И пускай задохнутся от зависти звезды,
Которым до глаз твоих вечность светить и светить.
Пусть тает обиженно солнца весенняя россыпь,
Ни в чем не сумевшая блеск наших чувств повторить.
Люблю. И пускай утихают стыдливо вулканы,
Оставив надежду низвергнуть подобный огонь,
Пусть льдом покрываются стихшие вмиг океаны,
Ведь их глубину превзошло наше чувство с тобой.
Вселенная даже собой похвалиться не может,
Когда с необъятностью меряют нашу любовь.
Люблю! Невозможно! До крика! До неба!! До дрожи!!!
Пуская по сердцу счастливую общую новь…
Люблю. И пускай задохнутся от зависти звезды...
© Copyright: Злата Литвинова, 2012
Свидетельство о публикации №112061409009
Свидетельство о публикации №112061409009
Рецензии
ПРЕКРАСНОЕ СТИХОТВОРЕНИЕ! Вот... попыталась перевести на украинский язык... Не дословно, но... что то получилось...
СПАСИБО ВАМ ОГРОМНОЕ ЗА ЧУДЕСНЫЕ СТИХИ!
С теплом и наилучшими пожеланиями, Анна.
****
Кохаю. Та так, що на заздрість Богам,
І зорі від заздрощів меркнуть на небі.
Хіба ж їм зрівнятися з сяйвом в очах
Їм вічність до них світити ще треба.
І тане ображено сонця весняний розмай,
Він повторити блиск нашой любові не в силі.
Кохаю. І хай затиха соромливо вулкан,
Подібний вогонь вивергати згубив він надії.
Хай кригою вкриються вмить стихші всі океани,
Бо їх глибочінь перевершило наше кохання,
З ним силой не змірятись вітру, дощу і буранам,
Коханя сильніше від болю, тУги та страждання.
Собой похвалитися в зрівнянні і всесвіт невзмозі,
Коли необ'ємністю міряють нашу любов.
Кохаю! Нестерпно! До крика! До неба! До дрожі!
Пустивши до серця кохання, як кров.
Анна Музыка 20.11.2012 16:54 • Заявить о нарушении
СПАСИБО ВАМ ОГРОМНОЕ ЗА ЧУДЕСНЫЕ СТИХИ!
С теплом и наилучшими пожеланиями, Анна.
****
Кохаю. Та так, що на заздрість Богам,
І зорі від заздрощів меркнуть на небі.
Хіба ж їм зрівнятися з сяйвом в очах
Їм вічність до них світити ще треба.
І тане ображено сонця весняний розмай,
Він повторити блиск нашой любові не в силі.
Кохаю. І хай затиха соромливо вулкан,
Подібний вогонь вивергати згубив він надії.
Хай кригою вкриються вмить стихші всі океани,
Бо їх глибочінь перевершило наше кохання,
З ним силой не змірятись вітру, дощу і буранам,
Коханя сильніше від болю, тУги та страждання.
Собой похвалитися в зрівнянні і всесвіт невзмозі,
Коли необ'ємністю міряють нашу любов.
Кохаю! Нестерпно! До крика! До неба! До дрожі!
Пустивши до серця кохання, як кров.
Анна Музыка 20.11.2012 16:54 • Заявить о нарушении
Ого, это на самом деле здорово! Впервые мое стихотворение перевели на другой язык.. Это такая высокая степень признания, что у меня не хватает слов благодарности. Спасибо!
Злата Литвинова 20.11.2012 21:19 Заявить о нарушении
Злата Литвинова 20.11.2012 21:19 Заявить о нарушении
ЗЛАТА, ВАШИ СТИХОТВОРЕНИЯ ЗАСЛУЖИВАЮТ БОЛЬШЕГО, ЧЕМ ПЕРЕВОД НА УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК. Я ВОСХИЩАЮСЬ ВАШИМ ТАЛАНТОМ.
Анна Музыка 15.12.2012 03:12 Заявить о нарушении
Анна Музыка 15.12.2012 03:12 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.