Ромны

        Чи були ви в Ромні

Чи були ви в Ромні, коли зорі
У Сулу, мов намисто, летять.
Коли ранки рожево-прозорі
Відкривати очей не хотять?..
   Чи були у Ромні, коли сонно
   В скверах наших каштани цвітуть,
   І як буз та верба на осонні
   Щохвилини пишніють, ростуть?...
Чи бували ви тут, коли осінь
По землі розстила килими,
Коли в небі крізь марева просинь
Журавлі нам махають крильми?...
   Чи були ви у нас, як розквітне
   Сад вишневий у пишній красі,
   І як сонце барвисто-привітне
   Очі миє в квітневій росі?...
Чи були у Ромні, коли трави
Всі покошені в копи лягли,
І пахучі, пахучі отави
В ніч таємність чиюсь берегли?...
   Чи були ви у нас, як лелеки
   Залишали Сулу й береги,
   І летіли далеко-далеко,
   Бо страшні їм морози й сніги…
А тоді повертались, мов пісня,
Зігрівали всім душі й серця,
І нехай ця любов була пізня, -
Та до скону вона, до кінця!
   Подивись, як жаріє калина,
   Колір сонця, мов жар, розкида.
   А в душі пісня щедрості лине,
   І на крилах кохання гойда…
Бач – каштани – бурштину намисто,
Плід щоночі: тобі і мені.
Здавна я закохалася в місто
І в Сули береги чарівні…
   Приїжджайте до древнього міста,
   Хлібом-сіллю зустрінемо вас.
   Хай душа, мов кришталь, буде чиста
   Без надуманих фраз і прикрас…