Тебе, Украина

Тобі, Україно
Вкраїно моя, ти багата й безмежна,
Ти – квітка троянди в строкатім вінку.
Сьогодні ти вільна, а ще – незалежна,
Хоч скільки було перепон на віку!
Тебе ненавиділи і шматували,
Палили тебе в політичнім вогні,
І мріять тобі, й говорить не давали,
Забути веліли і край, і пісні…
А ти, наче правда, розправила крила,
Як пташка мала, як оте янголя…
Хоч тихо, спочатку, та заговорила,
Тоді заспівала… Й почула земля…

Ми маємо все, щоб вперед крокувати:
І силу, і волю, і пісню дзвінку.
І є в нас держава, дитина і мати, -
Омріяв Шевченко Вкраїну таку.
Ми вірили щедро в свою перемогу,
Й ця віра сестрою нам стала в бою.
Обрали свою, не чужу ми дорогу,
І долю знайшли ми, нарешті, свою…
Тепер ми щасливі, саджаємо квіти,
Кружляємо з піснею в вальсі-танку…
Радіють дорослі, всміхаються діти,
І вдячні Шевченкові, Лесі, Франку…
Вони нам вказали шляхи і дороги,
Щоб ми побороти недуги могли,
Щоб кликали правду завжди до порогу,
І мову любили, і край берегли.
Щоб роду свого не цурались ніколи,
Плекали щоб землю, і ріки, й ліси,
Саджали сади щоб вишневі  довкола,
Душа щоб цвіла від такої краси!
Не даймо образити нашу Вкраїну,
На мить задрімаймо – і втратим її!
Хіба ж ми чекаєм духовну руїну,
Чи хочем, щоб змовкли навік солов»ї?..
Ми знаєм своїх патріотів в обличчя,
Їх пам»яті вірні сьогодні всі ми!
А жить в забутті – українцям не личить,
Сьогодні, мов янголи, ми вже з крильми…
Кує нам зозуля на осені й весни,
Сплітаються думи у мудрім вірші…
В важкій боротьбі наші душі воскресли,-
І розум проснувся у нашій душі…
Візьмімось за руки, міцніше візьмімось!
І кожен послухаймо серце своє,
І небу сьогодні, і сонцю вклонімось,
Подякуймо Богу за те, що ми є!
За те, що ми вибороть волю зуміли,
(Хоч довгі роки по стернині і йшли!)
Та душі у нас в спеки дні – не міліли!
І до ювілею сьогодні прийшли!
Із днем ювілею, Державо врочиста,
Усі ми вітаємо щиро тебе!
Нехай буде небо і мирне, і чисте,
Як в полі волошки, - таке голубе…
Нехай ти розквітнеш у щасті і в мирі,
Моя Україно, в строкатім вінку!
Хай мати дитині всміхається щиро,-
Бо мріяв Шевченко про тебе таку!..