Сон у надвечiрню пору

Сутінки йдуть на багнети багряні,
Димом-туманом замотують рани.
Все починається знов —
Віра,
          Надія,
                Любов?..

Слухай, а може, це буде востаннє
Й не порятує нас відчай кохання?
Чуєш, не спи!..
                З-за ріки
Сунуть похмурі полки.


Рецензии