Безперестанно за вікном лютує дощ,
Мелодію сумну виводить вітер,
Було кохання, чи мені здалось?
Невже зів’яло, як весняні квіти?
І я тепер, зі смутком наодинці,
Рядками виливаю свою тугу,
Душі, незрозуміло, сиротинці,
Чи залишився я тобі хоч другом?
Безперестанно за вікном стирає дощ,
Сліди уже, минулого кохання,
І лиш вуста іще шепочуть щось,
Уже минулій, на прощання.
Безперестанно за вIкном...
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2012
Свидетельство о публикации №112061404665
Свидетельство о публикации №112061404665
Рецензии