Бачити б ще голу…
За пагорбом ще пагорб… Рій думок.
Хмарина, ще одна хмарина
У даль пливе – вже й оком не докину…
У пам’яті: гора, долина, на горі димок…
Нікого. Лиш вуркоче голуб…
Від дуба тінь – дубова тінь!
Ховає не від сонця – від чужого ока
Мене і ще когось під боком,
Що шепче: «Лінь… То твоя лінь…».
Не сплю, закрию очі… Болем
Вразливе сниться: «Бачити б ще голу…» -
До подруги вуркоче голуб.
Видеть бы ещё голую...
© Copyright: Михаил Низовцов, 2012
Свидетельство о публикации №112061403532
Свидетельство о публикации №112061403532
Рецензии
